1. სამეტყველო ფუნქციები

                                        

1.1. სოციალური ურთიერთობის დამყარება

1.2. ინფორმაციის გაცვლა

1.3. აღწერა / დახასიათება

1.4. ემოციების, გრძნობების გამოხატვა

1.5. დროში ორიენტირება

 

1.6. სივრცეში განთავსება

1.7. ლოგიკური კავშირების გამოხატვა

1.8. ნებართვა, ვალდებულება, იძულება, აკრძალვა, რჩევის მიცემა

1.9. ინტერაქცია საკლასო ოთახში

 

 

ლინგვისტური რეალიზაციის ნიმუები III-IV დონისთვის (სIII-სIV)

სამეტყველო ფუნქციები

ლინგვისტური რეალიზაციის ნიმუშები

III-IV

1.1.       სოციალური ურთიერთობის დამყარება

 

მისალმება

Здрастуй (-те)! Добридень! Як справи? Так собі, помаленьку. Привіт!

დამშვიდობება

Побачимося! До (скорої) зустрічі! На все добре! Щасливо!

მოკითხვა

Як здоров\'я? Як поживаєте?

პიროვნების წარდგენა

Познайомтесь(ся), це мій / моя (хто?) ... Мого / мою (твого / твою) (кого?) ... звуть ... Його / її звуть (ім\'я, по батькові) ... Його / її ім\'я / прізвище ...

თავაზიანად მიმართვა

(Вибачте / прошу вибачення), будьте ласкаві (такі добрі), ви не підкажете? Скажіть, будь ласка ....

მობოდიშება

Я хотів би вибачитися. Прошу вибачення! Пробачте, будь ласка…

მადლობის გადახდა და სათანადო პასუხი

Дякую тобі / вам за (що?) ... Хочу подякувати тобі / вас / його / її за (що?) ... Нема за що! На здоров\'я! Усе гаразд!

მილოცვა

З наступаючим святом Вас! З наступаючим Різдвом / Новим роком / Великоднем / святом! Вітаю (кого?) ... (З чим?)…

შეთავაზება, დაპატიჟება, დათანხმება\\ უარის თქმა

Чи не піти нам (куди?) ... ?

Запрошую тебе / вас до себе в гості. Приходьте до мене (коли?) .... Можна запросити тебе / вас у гості?

З задоволенням! Звичайно, прийдемо! Ти / ви знаєш (єте), я не зможу (коли?) ... На жаль, не зможу. Давай (те) відкладемо.

ინტერაქცია სუფრასთან (სახლში და საზოგადოებრივი კვების ობიექტებში)

Хочу / налий / поклади добавки. Не хочеш добавки? Не хочеш / хочете спробувати? У тебе немає апетиту? Чому ти / ви нічого не їси / їсте?

Я / ми б замовив (ли) (що?) ...

Що ви можете запропонувати? Що ви порадите? На закуску / на перше / на друге / на десерт у (кого?) ... (що?) ...

(Принесіть) рахунок, будь ласка!

წახალისება, შექება

Чудова (хороша, оригінальна, блискуча) ідея! Ти / ви відмінно (добре, чудово, ...) виглядаєш (єте). Ти / ви у чудовій формі.

ტელეფონით საუბარი

Алло, добрий день! З вами говорить (хто?) ... Попросіть, будь ласка, до телефону (кого?) ... Це квартира (чия?) ... / аптека / банк і т.д.?

Так, слухаю. Хто говорить? Говоріть, будь ласка, голосніше (повільніше), погано чути.

Його / її немає, передзвоніть пізніше. Що передати?

Я дзвоню з мобільного телефону.

У мене / тебе / нього / неї мало грошей на рахунку, краще відправити / я відправлю sms. Ти отримав моє повідомлення?

დამშვიდება

Обійдеться. Заспокойся (тесь). Не впадайте у відчай. Все влаштується/уладнається. Не нервуй (те)! Усе буде гаразд!

თხოვნის გამოხატვა

Прошу тебе, .... . Позич (мені), будь ласка, (що?) .... У мене до тебе невелике прохання.

შეხვედრის დანიშნვა, დათანხმება, უარის თქმა

Зустрічаємось (ся ) в / на / у / біля (де?) ... (Коли?) ...

Добре, я прийду (я буду). Домовилися. Згода/Згоден (на). Як шкода, що я не зможу, я зайнятий (а) / у мене справи. Може я трохи спізнюся, дочекайтеся мене, добре?

გაფრთხილება

Обережно, (що відбувається?) ... !

\"Не курити (палити)!\" \"Тут не курять (палять)\". \"Не притулятися!\" \"Небезпечно для життя!\" \"Стороннім вхід заборонено\". \"Службовий вхід\".

კეთილი სურვილების გამოხატვა

Будь (те) здоровий (а, і)!

Щасливої ​​дороги!

Щастя, здоров\'я, успіхів! Довгих років! Усього найкращого!

Ласкаво просимо!

Бажаю (чого?) ... !

ცუდად გაგებულის გარკვევა

Не розчув (ла), повторіть, будь ласка.

Я не зовсім тебе / вас зрозумів (а), повтори (іть), будь ласка. Здається, я вас / тебе неправильно зрозумів (ла). Я вас / тебе правильно зрозумів (ла)? Ви / ти хочете / хочеш (що зробити?) ...

ინტერაქცია სავაჭრო ობიექტებში

Чим можу допомогти?

Де / В якому відділі / На якому поверсі у вас / я можу купити / придбати (що?) ... ?

Я хочу купити / придбати ось цей (цю) / той / (ту) (що?) ... Скажіть, який це розмір? Якого розміру (що?) ...? Мені потрібен (який?) .... розмір.

А іншого кольору (що?) ... у вас є?

Де можна приміряти? (Де у вас примірювальна?)

Скільки з мене? З вас .... гривні(ен) (ларі).

ინტერაქცია მგზავრობისას

Куди ти / ви їдеш (ете) / йдеш (ете)? На чому ти / ви їдеш \\ ете (куди?) ... .

 Ви не скажете, де (що?) ......

Скажіть будь ласка, де знаходиться (що?) зупинка / пошта / інтернет-кафе / вокзал / музей ...

 Як туди проїхати / пройти?

Мені / нам хочеться побачити / подивитися (що?) ... .

Поїдемо на метро / автобусі / маршрутному таксі / ...?

(Де) ви / ти виходите (иш)? На наступній зупинці / станції. Пред\'явіть / передай (те) квиток (-тки), будь ласка.

Поїзд відходить / прибуває (коли?) ...

Мені потрібно замовити (скільки?) ... квиток (и, ів) на (яке?) ... число?

Таксі вільне? Я хочу замовити таксі. Поспішаю на вокзал / в аеропорт. Коли під\'їдете? Приїжджайте/Приїздіть за адресою ...

Здрастуй (те), дорогий (-а, і) (хто?) ... ! Привіт, (хто?)...!

Як у вас / у тебе справи? Як здоров\'я (кого?) .... ?

У мене все добре /нормально/ гаразд, ....

Думаю повернутися (коли?) ...

Передавай привіт усім / (кому?) ....

Чекаю відповіді. Побачимося, як тільки повернуся. Цілую / До зустрічі, твій (-я) (хто?)

პოზიციის გამოხატვა კამათისას, დასაბუთება, საკუთარი აზრის დაცვა, სხვისი აზრის გაზიარება ან უარყოფა

Я (теж) так (не) думаю. Я з тобою \\ з вами (не) згоден (згодна). Не думаю. Це не дуже хороша ідея. Я впевнений, що ...

На мою\\твою\\вашу думку ... Мені здається, ... Я (не) думаю \\вірю \\сумніваюся, що ... Можливо, я помиляюся, але ...

პირადი წერილი

Здрастуй (те), дорогий (-а, і) (хто?) ... ! Привіт, (хто?) ...!

Як у вас / у тебе справи? Як здоров\'я (кого?) .... ?

У мене все добре /нормально/ чудово/ прекрасно ....

Думаю повернутися (коли?) ...

Передавай привіт усім / (кому?) ....

Чекаю відповіді. Побачимося, як тільки повернуся. Цілую / до зустрічі, твій(-оя) (хто?)…

1.2.        ინფორმაციის გაცვლა

 

მონაცემები საკუთარი თავის ან პიროვნების შესახებ: სახელი, გვარი, ასაკი, მისამართი, ტელეფონის ნომერი

Познайомтесь, це мій (-оя,-ої) (хто?) ... Хочу познайомити тебе/вас з усіма ... Ви вже познайомилися? ...

Звіть (називайте) мене просто ... Для друзів я просто ... Його / її / їх звуть (як?) ... Його / її / їхня адреса / їхній телефон ... Мого (-ю,-їх) (кого?) ... звуть ...

Моїй (-єму,-їм) (кому?) ... (скільки?) ... років. Я / ти / він / вона /молодший (а), вони молодші / старші за мене / тебе / нього / неї / них на (скільки?) ... рік/роки / років.

Я учень (учениця) (якого?) класу.

У сім\'ї нас троє / четверо / п\'ятеро ... Він уже одружений. Він неодружений. Вона вже заміжня.

პროფესიის\\ხელობის შესახებ

Хто він / вона / вони за професією / фахом? Ким ти / він / вона / вони хочеш (-е, уть) стати? Ким ти / він / вона / вони працюєш (-є, ють)? Я / ти / він / вона / вони стану (-еш, е, уть) (ким?) ...

Де ти / він / вона / вони працюєш (-є, ють)? Ти / він / вона / вони працюєш (-є, ють) в/у / на (де?) ...?

Чим він/вона займається, вони займаються? Чим займається лікар/банкир/ ... ? Він (що робить?) .... .

ეროვნების და წარმომავლობის შესახებ

Я / він / вона / вони грузин (-ка, -и),  українець (-ка, ці) / вірменин (-ка, ни) / американець (-ка, ці) / ... . Я (звідки?)  з України. /  (країна, місто і т.д.)

ამინდის შესახებ

Скільки градусів? Який прогноз погоди на сьогодні / завтра / тиждень? Сьогодні тепліше / холодніше / прохолодніше, ніж (коли?) ... . Температура повітря / води (скільки?) ... градуси (ів) нижче / вище нуля.

ჯანმრთელობის შესახებ

На що скаржитеся? Як ви себе почуваєте? Здається, я застудився (лась). Я себе погано почуваю.

Мені / тобі / йому / їй погано / вже краще. Мене / тебе / його / її морозить / нудить / ....

Треба / потрібно / необхідно звернутися до/викликати  лікаря / викликати швидку допомогу / сходити в аптеку / вкласти його (її, тебе) в ліжко / .... .

Я / ти / він / вона лягає (єш, є) у лікарню.

Йому зробили (яку?) .... операцію. Йому / їй необхідний/потрібний постільний режим.

ფასის\\ღირებულების\\რაოდენობის შესახებ

Це дешевий / дорогий (що?) ...

На скільки дешевше / дорожче (чого?) .... ?

Скільки коштує (що?) навчання \\ медичне обслуговування / ... (де?) .... ?

Чи є на (що?) ... знижка?

В яку суму / у скільки це обійдеться (обходиться)? Скільки потрібно (грошей)? Яка сума для цього буде потрібна? За якою ціною?

По два (дві) / п\'ять / ... ларі (гривні / гривен) і т.д. за кілограм / літр ...

სურვილის შესახებ

Про що ти мрієш? Я мрію про (що?) ...

Чого ти / ви бажаєш (єте)?

 Хіба тобі (йому / їй / їм) не хочеться (чого?) ... Хіба тобі (йому / їй / їм) не хочеться (що робити / зробити?) ... Мені / тобі / йому / їй / їм хочеться (чого?). .. Мені / тобі / йому / їй / їм хочеться (що робити / зробити)? ...

თავისუფალი დროის გატარების შესახებ

Як ти / ви відпочив (ла, ли)? Куди ти / ви їздив (ла, ли) у відпустку / на канікули / на вихідні? Як провів (-ела, -ели) час / канікули / вихідні?

Сходимо в/у / на (куди?) ...? З\'їздимо в / у/на (куди?) ...?

Так, там можна відпочити / розслабитися. Ні, мені / їй / йому / їм краще побути вдома / почитати / послухати музику. Я люблю / Мені подобається проводити вільний час (де? як?) ... Вільний час я зазвичай проводжу (де?), (як?) ...

1.3.        აღწერა-დახასიათება

 

ადამიანის გარეგნობა, ჩაცმულობა, ხასიათი

Як він / вона / вони виглядає (ють)? Якого він / вона зросту?

Він / вона високого / середнього / невисокого / низького / маленького зросту.

Скільки ти / він / вона важиш (ить)? Я важу ... кілограмів.

У що ти / він / вона / вони одягнений (а, і)? Ти / він / вона / вони одягнений (а, і) у / в (що?) ... На тобі / ньому / ній надіте (що?) ...

გემოვნების გამოხატვა, გატაცებები

Тобі подобається (що робити?) ...?

Тобі подобається (що?) ...? Так, дуже / Ні, не дуже.

Подобається / ненавиджу / дуже люблю / поважаю ...

Які (ий, у) (Що?) ... ти любиш / тобі подобається(ються)?

Чим ти захоплюєшся / займаєшся?

Я / ти / він / вона захоплююся (єшся, ється) (чим?) ...

 Я ходжу на (що?) ...

Я займаюся (чим?) ...

Я захоплююся (чим?) ...

Тобі необхідно займатися (чим?) ...

1.4.        ემოციების, გრძნობების გამოხატვა

 

ბრაზი, უკმაყოფილება, სინანული, გაღიზიანება

Як нерозумно! Дурниці! Не базікай дурниці!

Який жах!

Досить! Припини! Годі!

გაკვირვება

Невже? Отакої! Хто б міг подумати? Що ти / ви говориш (ите)?! Та що ти / ви! Не може бути! А я й не знав (ла)! Ось як? Ось воно що? Не можу повірити! Цього не може бути!

ინტერესი

Що відбувається / сталося? Що трапилося? Як це називається?

ინდიფერენტულობა

Все одно. Мені це байдуже. Це дуже нудно. Яка різниця! Мені нудно.

სიხარული, აღფრთოვანება, კმაყოფილება

Який я радий/Як я рада! Я дуже рада! Я дуже задоволений / задоволена! Мені весело.

Чудово! (Не) вірно. Жах! Як цікаво! Як нерозумно! Як добре! Як легко!

შეგრძნებების გამოხატვა

Я зголодніла / Я голодний (на). Мені жарко / холодно/ тепло / боляче / (не) приємно.

Тобі (не) жарко / холодно / тепло / боляче?

დამოკიდებულების\\შეფასების გამოხატვა

Прекрасно! (Не) вірно. Жах! Як цікаво! Як нерозумно! Як чудово! Як легко!

1.5.        დროში ორიენტირება

 

დროში ლოკალიზება (საათი, დღე, დღე-ღამის მონაკვეთი, თვე, თარიღი, წელი, წელიწადის დრო)

Коли? На /у/в/  початку / кінці / середині місяця / року / тижня / дня / (якого?) ... століття / 80-их років

 В/у (якому?) ... столітті, / 40-их роках / шестидесятих/..

В/у минулому / позаминулому / майбутньому році / місяці

Тридцятого квітня дві тисячі одинадцятого року, .... (Коли?) На тому тижні/ минулого тижня у мене / тебе / нас (що буде / було?) ... .

ქრონოლოგია

До - після, спочатку - потім, на початку - в кінці

По-перше ... , по-друге ... і т.д.

სიხშირე

Як часто? Постійно / декілька разів / один раз (тричі, ...)

ხანგრძლივობა

Як довго (скільки часу)? Цілу хвилину / годину/... Цілий  рік \\ ....

За цей час ... Миттєво / нескінченно

1.6.        სივრცეში განთავსება

 

ადგილმდებარეობის მითითება

Де знаходиться? Зліва (ліворуч) / праворуч / недалеко / ... від (чого?) ...

Позаду / попереду (чого?) ...

გზის, მიმართულების, დანიშნულების ადგილის მითითება

Йти (їхати) вперед / Повернутися назад

Скажіть, будь ласка, як пройти до (чого?) ...? Скажіть, будь ласка, куди йде цей/це автобус (маршрутне таксі / тролейбус)?

Їхати по (чому?) ... Вийти поблизу (чого?) ... і т.д.

1.7.        ლოგიკური კავშირების გამოხატვა

 

მიზეზი, შედეგი

Через (що? кого?) ... / Через це ..., тому ...

В/у результаті (сталося що?) ...

ირიბი ნათქვამი

Я спитав(ла)/запитав(ла), котра година.

Я запитав(ла)/спитав(ла), чи знає він(вона) про це.

Він (вона) нагадав(ла) (мені), щоб я сходив(ла) в магазин.

Я відповів(ла), що чекаю гостей.

1.8.        ნებართვა, ვალდებულება, იძულება, აკრძალვა, რჩევის მიცემა

Мені треба / потрібно (що зробити?) ...

Я / ти / він / вона / вони зобов\'язаний (а, і) (що зробити?) ...

(Я) раджу тобі (що зробити?) ....

Дозволь / Можу дати тобі пораду. Хочеш, дам тобі пораду?

1.9.        ინტერაქცია სასწავლო ოთახში

Зітріть, будь ласка, з дошки. Дозвольте (в)увійти / вийти. Можна я пересяду наперед, звідси не видно. Я пропустив минуле заняття тому, що ...

Що значить слово ..... ? Як буде українською мовою ....? Як пишеться (слово) ....?

 

2. ლექსიკა 

2.1. ინდივიდი

2.2. ინდივიდის გარემოცვა

2.3. აქტივობები

2.4. ორიენტირები

 

2.1.        ინდივიდი

ლექსიკური ერთეულები  სIII-IV

სხეული

Тіло, лоб, потилиця, шкіра, долоня, лікоть ... кров, хребет, ребро, спина, груди, ступня ...

გარეგნობა

... симпатичний, кирпатий, веснянкуватий ... ... модний, круглолиций, широкоплечий ...

ხასიათი

... у(в)пертий, уважний, ввічливий, принциповий, скромний, гордий, справедливий ...

ტანსაცმელი\\აქსესუარები\\აქტივობები

... светр, піджак, чоботи, парасолька, окуляри, гаманець, костюм, краватка, пуловер, спортивний костюм;

випрати, випрасувати, втратити, знайти ...; одягтися, взутися, заштопати, позичити, приготувати ...

ჰიგიენა\\აქტივობები

…лосьйон / крем для / після гоління; прийняти душ, поголитися, загартовуватися, дотримуватися особистої гігієни ...

 

ჯანმრთელობა\\ავადმყოფობა\\აქტივობები

... грип, ангіна, викликати лікаря, лежати в(у) ліжку ...; пацієнт (ка), лікарня, відділення, вітаміни ...; крапельниця, робити укол, пити ліки, одужати ...

შეფასება და ემოციური რეაქციები

... чудово, страшно, посміхатися, плакати, радіти, дивуватися, розчаровуватися ... ... …прекрасно, жахливо, сміятися, злякатися, образитися, хвилюватися ...

 

2.2.        ინდივიდის გარემოცვა

ლექსიკური ერთეულები

ადამიანი\\ცხოვრების ეტაპები

... дорослі, сусід (-ка), однокласник (ця); ...знайомі, друзі, співрозмовник, попутник; отроцтво, юність, народження, смерть ... молодість, зрілість ...

ოჯახი, ნათესავები

... родич (-ка), рідні, близькі, племінник (ця)..., ... батьки, молодший (а) / старший (а) брат / сестра...

ბუნება და ბუნების მოვლენები\\ აქტივობები

... дерева, квіти, трава; мороз, лід, жарко; тече струмок, блищить море, пливуть хмари... ... гори, рі(ч)ки, моря, океани, рослини, тварини; зірвати квітку / зламати гілку, посадити дерево

გეოგრაფიული დასახელებები\\ეროვნებები\\ რელიგიური მწარმსი

... Батумі, Каспійське море, Дніпро, Харків, Греція, Ніагара, Атлантичний океан, Бразилія...; ... грек (-чанка), француз (-женка), єврей (-ка), бразилійка, ескімос, чукча, європеєць (-йка) ...

Християни, мусульмани, буддисти, православний (а), католик (-чка), буддист (-ка), мусульманин (-ка) ...

საზოგადოება და სახელმწიფო

Країна, столиця, президент, парламент, мерія ...

ქალაქი და სოფელი\\აქტივობები

... конюшня, пастух, у(в)рожай, трактор; сіяти, орати, польові роботи, ... вулиця, цирк, вокзал ...;

საცხოვრებელი ადგილი\\აქტივობები

... кімната, кухня, вітальня, кабінет ..., підмітати, готувати, прасувати, відпочивати, зустріти, їсти ....

ავეჯი\\საყოფაცხოვრებო ნივთები\\აქსესუარები

... ковдра, подушка, білизна, праска, пилосос, міксер ... ... спальня, холодильник; ... сільничка; віник ...

სკოლა\\ინფრასტრუქტურა\\პერსონალი\\სასკოლო ნივთები\\  საგნები\\  აქტივობები

... коридор, кабінет, директор, завуч, підручник ...; ... хімія, англійська мова, фізика; ... креслити, підкреслити, контрольна, твір ..., ... класний керівник, класна година, відкритий урок, доповідь, переказ, словникова робота, писати есе, виконувати завдання ...

სავაჭრო ობიექტი\\ პერსონალი\\აქტივობები

... торговий об\'єкт, продавець, зважити, ціна..., ... супермаркет, асистент, ваги, упакувати, чек...

სურსათი\\აქტივობები

... м\'ясо, масло, цукор; приготувати, перемішати ..., ... продукти, овочі, фрукти, засмажити, зварити ...

კვების ობიექტები\\პერსონალი\\აქტივობები

... бістро, ресторан...; офіціант (ка), ...; замовити, оплата, обслуговування, прилади, попросити, принести рахунок ...

ტრანსპორტი\\პერსონალი\\აქტივობები

... транспорт (наземний / підземний / морський / повітряний), проїзд, зупинка, квиток, поступитися місцем ..., ... вид транспорту... ескалатор; капітан, машиніст, ..; ... їхати, летіти, плисти, сідати, виходити ...

კულტურული ობიექტები\\პერსონალი \\აქტივობები

Опера, філармонія, рояль, мікрофон, рокгруппа ...; поставити п\'єсу, виконати пісню, зіграти роль, вклонятися, отримати задоволення ...

მომსახურების ობიექტები\\პერსონალი\\ აქტივობები

... басейн, лазня, тренер, масажист, швець;

... віддати в/у ремонт, замовити, тренувати ...

მედია

Репортаж, сенсація, інтерв\'ю, хроніка, новини...,

ток-шоу, ведучий (а), респодент, преса ...

 

 

2.3.        აქტივობები

ლექსიკური ერთეულები

გასართობი\\თავისუფალი დრო\\ სპორტი\\აქტივობები

... танці, спорт, телевізор, комп\'ютер, книга; тренуватися, танцювати, перемогти, нагородити...;

... спорт, культурні заходи; спілкуватися з друзями, відвідувати виставки / вистави / концерти, дякувати за все ...

დღესასწაულები და ზეიმები

... день народження, свято, подарунок;

радіти, вбиратися, привітати ....;

 ... вечірки, ювілеї; вітати, відзначати ...

აღქმა და ინტელექტუალური აქტივობები

  ... згадати, придумати, скласти, представити ...

ტელეფონით საუბარი

... взяти / покласти / кинути трубку, передзвонити ...

 

 

 

2.4.        ორიენტირები

ლექსიკური ერთეულები

დრო

 

დროის განსაზღვრა

... кожен день / кожного дня / місяць(ця) / рік(року), на тому / цьому тижні, в(у) минулому / наступному місяці / році (минулого місяця/року ...

დროის სიხშირე

... частіше, рідше, постійно, довго, швидко, ... раз на рік / місяць / день, двічі / тричі на рік / місяць ...

სივრცე

 

ადგილმდებარეობა\\მიმართულება

... з півночі, з півдня, зі сходу, із заходу ..., на відстані ..., на висоті ..., на глибині ...

მახასიათებლები

 

ფერი

Яскраво-зелений, темно-синій, блідо-жовтий ...

ფორმა და  ფიგურები

Округлої / довгастої форми ..., симетричний, асиметричний ...; вага, обсяг, форма ..., коло, квадрат, трикутник ...

შემადგენლობა

Пластмасовий, хутряний, металевий ..., золотий, срібний, платиновий, бронзовий ...

რიცხვები

Два (і), обидва (і), мільйон ...; одна третина, десяткові дроби, п\'ять сотих ..., квадратний метр, літр ...

 

3.            გრამატიკა 

3.1. სიტყვაწარმოება

3.2. მორფოლოგია

3.3.  სინტაქსი

3.4 მართლწერა.

3.5. ტექსტი

 

Граматика

გრამატიკის სწავლება კონტექსტშია სასურველი და არა კონტექსტისაგან მოწყვეტილად, რაც საკომუნიკაციო მიზნებს უნდა ემსახურებოდეს. წესებისა და ტერმინების ზეპირად სწავლება არ არის რეკომენდებული. მოსწავლეს საშუალება უნდა მიეცეს დააკვირდეს, ამოიცნოს, გაიაზროს და კონტექსტში გამოიყენოს გრამატიკული თავისებურებები და კონსტრუქციები/ მოვლენები. ამისათვის სასურველია:

  • ასათვისებელ ენობრივ მასალაზე აგებული დიდაქტიზებული ტექსტების მეშვეობით გრამატიკული მასალის სახალისო, ადვილად გასაგებ ზეპირ თუ წერილობით საკომუნიკაციო სიტუაციებში მიწოდება;
  • მრავალფეროვანი აქტივობებისა და სავარჯიშოების შეთავაზება.

 

3.1. Словотвір.

Основні способи українського словотворення. Семантичний потенціал афіксів.

3.2. Морфологія

Іменник

Незмінювані іменники. (Тбілісі, журі, меню, мадам, (Олена) Шевченко, Дзнеладзе, Дюма, ВНЗ та ін.). Рід невідмінюваних іменників (ательє, бюро, кенгуру). Збірні іменники, що означають матеріал, речовину (добриво, марево).

Особливості творення іменників. Написання та відмінювання імен по батькові. Особливості відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.

Особливості відмінювання іменників першої, другої, третьої відмін.

Відмінювання іменників четвертої відміни: Поява суфіксів –ат-, -ят-  у родовому, давальному та місцевому відмінках (малят) / суфіксу  –ен- (імен). Паралельні форми назв істот у знахідному відмінку множини (гусенят(-а)). Збіг назв неістот у знахідному відмінку множини з називним відмінком (імена, горнята).

Система відмінків іменників в українській мові. Вживання відмінків в наступних значеннях:

Називний відмінок:

• Характеристика особи (Брат - лікар. Мій друг - розумниця.);

• Факти, події (Завтра екскурсія.);

• Ідентифікація особи (Мене звуть Олена).

 

Родовий відмінок з прийменником:

• визначення особи / предмета (за матеріалом, походженням, призначенням тощо: ваза зі скла, гість з Росії, шампунь для волосся тощо);

• причина дії (затримується через негоду);

• час дії (напередодні, до, після, з ... до ..., близько: напередодні свята, після роботи, до уроку, з ранку до вечора тощо);

• місце дії (біля, мимо, повз, вздовж, напроти, від, з, через, з-під, з-за: біля будинку, навпроти магазину тощо)

Давальний відмінок без прийменника:

• об\'єкт дії (Увечері я дзвоню батькові.);

• особа / предмет як суб\'єкт дії, стану (передати привіт другу, наказ війську);

• особа / предмет, якому щось належить (Книга належить Андрію.)

 

Знахідний відмінок:

а) без прийменника

• кількісна характеристика дії (Я ціле літо проспівала. Ми зібрали цілий кошик грибів);

• час дії (Новини передають по радіо щогодини. Кожен день ми думаємо про тебе.);

б) з прийменником

• мета дії (Ми йдемо в гості.);

• об\'єкт дії (Богдан підійшов до брата і обняв його за плечі.)

 

Орудний відмінок:

а) без прийменника

• характеристика особи / предмета (Діти співали хором.);

• об\'єкт дії (Стара підперлася долонею.);

• місце дії (Я йду долиною.);

• виконавець дії (Твір написаний Шевченком. Удар ногою по м\'ячу був дуже сильним.);

• предикативний (Я хочу стати хіміком.);

б) з прийменником

• об\'єкт дії (Дача знаходиться за містом.);

• визначення предмета / особи (Бутерброд - це хліб з маслом і з сиром.)

 

Місцевий відмінок:

• умови дії (Танцям нас навчали при школі.);

• визначення особи / предмета (зовнішній вигляд, одяг). (Дівчина в шкіряній куртці зайшла до магазину.)

Кличний відмінок.

  • Чергування приголосних у кличному відмінку (друг-друже, козак-козаче, Явтух-Явтуше)
  • Співпадіння форми кличного відмінка з називним у множині (сестри, брати)
  • Вживання імен по батькові у кличному відмінку (Іване Васильовичу, Маріє Петрівно)

Вживання у поезії іменників у кличному відмінку.

 

Особливості творення іменників:.

  • За допомогою суфіксів – ечк-, (єчк-), -ечок (-єчок), -ичк-,-ичок- та інші (сонечко, стежечка).
  • Суфіксів –инн(я), -інн(я), -енн(-єнн)(я) (каміння, насіння, картоплиння, звільнення).
  • Вживання суфіксу –иво у збірних іменниках (вариво, добриво) та ін.

Відмінювання іменників множинної форми.

 

Прикметник

Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників.

Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників.

Граматичні ознаки і способи творення прикметників з суфіксами: -еньк-/-есеньк-. –ісіньк-\\ -юсіньк-, ськ-\\ -цьк-\\ -зьк- та ін..

Присвійні і відносні прикметники. Способи творення (суфікси –ів-\\-їв-, -ин-\\-ін-,-їн-, -ач\\-яч-).

Повні і короткі форми прикметників. Найбільш поширені короткі прикметники (зелен, повен, винен)  і т.д. та їх граматичні маркери.

Перехід прикметників в іменники.

 

Займенник

Питальні (який? чий? скільки?) і відносні займенники. Означальні (кожен, всякий), заперечні (ніхто, ніщо) і неозначені займенники (будь-хто, абищо).

Відмінювання цих займенників.

 

Числівник

Кількісні числівники: цілі числа, дробові, збірні числівники. Складні та складені числівники. Вживання кількісних числівників у поєднанні з іменниками. Відмінювання кількісних і порядкових числівників.

Дієслово

Категорія виду: доконаний і недоконаний вид дієслів (робити - зробити, читати - прочитати). Імператив від відомих дієслів (читай, читайте, говори, говоріть). Дієслівне управління (дивлюся телевізор; розмовляю з братом).

Перехідні і неперехідні дієслова (зустрів брата, навчаюся в школі).

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного та наказового способу. Зміна дієслів за родами у формі умовного способу.

Найуживаніші способи творення дієслів (префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний).

Продуктивні префікси в дієсловах руху (їхати - поїхати - приїхати – заїхати - переїхати - поїхати - під\'їхати).

Дієслова руху без префіксів і з префіксами (по-, при-, за-, ви-, в-, під-, від-, пере-) - йти, ходити, їхати, їздити, піти, прийти. Імперативні форми у дієслів руху.

Словотвір зворотних дієслів. Словотворчі моделі дієслів (афіксально-префіксальний спосіб творення): до-...-ся, на-...-ся, при-...-ся, пере-...-ся, роз-...-ся .

 

Дієприкметник

Загальне поняття, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Зміна за родами, числами і відмінками. Активні дієприкметники теперішнього і минулого часу. Словотворчі суфікси дієприкметників.

Прислівник

Розряди прислівників за значеннямспособу дії (бососоніж, верхи, жартома, пошепки, вголос), якісно-означальні (удало, грізно, добре, погано, повільно, швидко), кількісно-означальні (занадто, ледве), часу дії (вранці, взимку, завтра, сьогодні), місця дії (далеко, близько, вгорі, внизу, удома), причини дії (спересердя, зопалу, спросоння), мети дії (навіщо, потім, на зло, навмисне, на сміх, умисно, напоказ), негативні (ніяк), кількісні (багато, мало, небагато, немало, майже, приблизно).

Ступені порівняння прислівників. Творення ступенів порівняння прислівників (суфікси –ш-, -іш-; префікси най- (як-, що-); більш, менш). Чергування приголосних при утворенні вищого ступеня прислівників.

Способи творення прислівників: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, злиття основ, перехід інших частин мови в прислівники.

Категорія стану в поєднанні з дієсловом бути (Тут було сухо і безпечно).

Модальні слова в системі частин мови. Оцінка мовцем свого висловлювання в цілому або окремих його частин з точки зору ставлення до об\'єктивної дійсності (мабуть, дійсно, звичайно, поза сумнівом, зрозуміло: Двічі два, безумовно, чотири. Ймовірно, він довго думав, перед тим як увійти.). Омонімічні по відношенню до знаменних частин мови форми модальних слів (правда, очевидно, здається, видно, ніяк). Вживання модальних слів (в значенні слова-речення: Засіб цей - дорогий! - Звичайно!; Вживання в якості вставного слова: Вам це, звичайно, все рівно.; Вживання в якості стверджувального слова: Поет, безумовно, талановитий.)

Службові частини мови

Сполучники, прийменники й частки. Вигук як особлива частина мови.

Сурядні сполучники. Прості, складні і складені сполучники. Підрядні сполучники.

Групи модальних часток.

Прийменники (в, на, з, з-за, до, біля, о, через), сполучники (іта, або, а, але, не тільки ..., а й ..., тому що, тому , що, де, куди, який та ін), частки не, навіть.

Сполучники  в складнопідрядному реченні. Відмінність сполучних слів від сполучників (є членами речення: Сергій заспокоював коня, який дуже злякався. - Який - узгоджене означення). Використання в реченнях родових і відмінкових форм сполучних слів (Сергій взяв на руки кота, який сидів на дивані. Я взяла в руки книгу, яку читала Олена. Я отримала листа, про який мені казала мати.)

 

3.3. Синтаксис

Просте речення.

Способи вираження граматичного суб\'єкта.

Способи вираження логічного суб\'єкта:

• іменник або займенник у формі родового відмінка (У Олега є машина.);

•  іменник або займенник у формі давального відмінка (Мені двадцять років).

Способи вираження предиката:

• дієслово в дійсному, наказовому способі (Антон читає. Читай (те)!;

• поєднання особової форми дієслова з інфінітивом (Я йду гуляти);

• поєднання особової форми дієслова з іменником (Ігор буде лікарем).

Способи вираження логіко-змістових відносин в реченні:

• Атрибутивні відносини: неузгоджене означення (книга брата, чай з цукром);

• Цільові відносини: поєднання особової форми дієслова з інфінітивом (Я йду обідати).

Однокомпонентні моделі

• без відмінюваної форми дієслова (Холодно. Пишіть!);

• з відмінюваною формою дієслова (Кафе відкриють о 10:00.);

• поєднання предикативного прислівника можна, потрібно, треба, не можна з інфінітивом (Мені потрібно працювати.);

• Предикативний прислівник (Холодно. Взимку холодно. Мені холодно).

 

Просте речення зі вставними конструкціями.

Вставні слова та вставні конструкції.

Речення з однорідними членами.

Однорідні й неоднорідні означення.

Присудок при однорідних підметах. Норми поєднання однорідних членів.

 

Складносурядне речення і його будова.

Складнопідрядне речення із сполучниками якщо, щоб, так як, тому що, що, який.

Порядок слів у реченні

Нейтральний порядок слів у реченні.

• Препозиції групи підмета, постпозиція групи присудка (Брат читає.);

• Препозиції групи присудка, постпозиція групи підмета: детермінант на початку речення (Взимку почалися канікули.)

Порядок слів і актуальне членування речення: Ігор повернувся пізно ввечері (Коли повернувся Ігор?). - Пізно ввечері повернувся Ігор (Хто повернувся пізно ввечері?).

Особливості розміщення слів в словосполученнях при нейтральному порядку слів у реченні:

• препозиції прикметника в субстантивних словосполученнях (літня ніч);

• постпозиція відмінкової форми по відношенню до стрижневого слова в словосполученнях типу (в середині дня);

• препозиції прислівники на -о,  в дієслівних словосполученнях (швидко темніло, добре вчився);

• постпозиция відмінкової форми в дієслівних словосполученнях (прийшов у клас).

 

3.4. Правопис

Орфографія

Написання не з іменниками. Літери е,и,і в суфіксах –ечк-(-єчк-), -ечок (-єчок), -ичк-, ичок, - инн(я), -інн(я), -енн(єнн) (я), -ив(о), -ев(о). Ненаголошені [и] та [е] в суфіксах –ичк-,ичок,-ечк-(-єчк). (вуличка, стрічечка).

Вживання суфікса –ив(о) у збірних іменниках, що означають матеріал, речовину (добриво, марево).

Ні в заперечних займенниках. Дефіс у неозначених займенниках.

Правопис голосних і приголосних в префіксах.

Правопис суфіксів іменників, прикметників, дієприкметників.

Злите і роздільне написання не з прикметниками, займенниками та іменниками.

Написання –нн- і –н- у прикметниках. Написання складних прикметників.

Написання і відмінювання прізвищ.

Правопис складних прийменників.

Правопис неозначених займенників і прислівників.

Правопис складних і складених числівників.

Правопис прислівників. Написання прислівників через дефіс і разом. Літери н та нн у прислівниках. Не і ні з прислівниками. Написання прислівникових сполук.

Правопис сполучників, часток, вигуків. Не і ні з різними частинами мови.

 

Пунктуація

Пунктуаційні особливості речень з однорідними членами.

Знаки при вставних словах і вставних конструкціях.

3.5. Текст

Засоби зв\'язку речень і частин тексту. Початкове поняття про композицію і будову тексту. Абзац як засіб композиційно-стилістичного членування тексту.

 

4. სოციოკულტურა და კულტურა

  • ტრადიციები, ზნე-ჩვეულებები, უკრაინული ტრადიციული თანსაცმელიხალხური წეს-ჩვეულებახალხური კალენდარი, ხალხური თამაშები;
  • განათლება;
    • ახალგაზრდების ცხოვრება (თავისუფალი დრო, გართობა, დასვენება; საზოგადოებრივ ცხოვრებაში მონაწილეობა; ურთიეთობები; გატაცებები; ახალგაზრდული პრესა/გადაცემები და სხვა);
    • გეოგრაფიული ცნობები; შესასწავლი ქვეყნის პოლიტიკური წყობა, უკრაინის სიმბოლიკა, ადმინისტრაციული მოწყობარეგიონალური თავისებურებები;
    • დედაქალაქი, მისი ისტორია, ღირსშესანიშნაობები;
    • ცნობილი ადამიანები(მეცნიერი, პოლიტიკოსი, სპორტსმენი და ა.შ);
      • ისტორია - მნიშვნელოვანი ისტორიული ეპოქები/მოვლენები, ცნობილი ისტორიული პირები;
      • ხელოვნების სხვადასხვა დარგის წარმომადგენლები, უკრაინული ხალხური ხელოვნება;
      • ცნობები უკრაინისა და საქართველოს ურთიერთობებიდან.